Кутя

Кутя — головна обрядова, сакральна страва українського Святвечора (Багатої куті), без якої немислима традиційна різдвяна вечеря. Це солодка каша з вареного цільного зерна пшениці, заправлена маком, медом і горіхами. Кожен її складник має глибоке символічне значення.

Основою куті слугує пшениця — символ вічного життя, безсмертя роду й достатку. Мак уособлює родючість і незліченність, мед — солодкість і достаток кращого життя, горіхи — здоров'я і міць. Готують кутю неквапливо: пшеницю довго варять чи розтирають до м'якості, окремо перетирають розпарений мак, а тоді все поєднують із медовою ситою (медом, розведеним водою) та подрібненими горіхами, іноді додаючи родзинки. За традицією, кутя — перша й головна з дванадцяти пісних страв Святвечора; господар урочисто вносить її до хати, а першу ложку за давнім звичаєм підкидали до стелі. Кутю також готують на поминальні дні. Ця давня, коренями ще з дохристиянських часів, страва є не просто їжею, а живим носієм духовних традицій, символом єдності роду, пам'яті предків і надії. Кутя — серце української різдвяної обрядовості.